середу, 27 листопада 2013 р.

Сучасні орієнтири професійного зростання вчителів української мови і літератури

Реалізація концептуальних засад мовно-літературної освіти.
Особливості організації навчально-виховного процесу на уроках української мови і літератури у 2013-2014 н.р.

2013-2014 н.р. є особливим. Адже  саме з 1 вересня  в основній школі, розпочинаючи з 5-их класів, відбуватиметься поступове впровадження  нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін.
У зв’язку з цим перед районними (міськими) та шкільними методичними об’єднаннями учителів-філологів постає низка завдань: підготовка вчителя до реалізації змісту  нового Державного стандарту, нових програм, науково-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу.
Новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи. Він ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів.
При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний  підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня,  застосування здобутих знань у практичних ситуаціях,  пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.
Освітня галузь «Мови і літератури» складається з мовного і літературного компонентів. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній. Змістовими лініями мовного компонента є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.  Мовленнєва і мовна змістові лінії є основними, які визначають безпосередній предмет навчання та його структуру, а соціокультурна й діяльнісна є засобом досягнення основної освітньої мети  навчання української мови в основній школі. Складовими літературного компонента є емоціонально-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.
Отже, першочерговим завданням учителів української мови і літератури є опанування  змістом нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, нових навчальних програм, сучасних прогресивних підходів до навчання.
Особливу увагу слід звернути на адаптаційний період п’ятикласників. Необхідно забезпечити кожній дитині спокійну, лагідну атмосферу, особистісний підхід, чіткий режим, всебічну підтримку і допомогу. Важливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, працювати в умовах вибору, розвивати власні здібності, самореалізовуватися. Також необхідно уникати високого темпу уроку, який призводить до відставання багатьох дітей під час засвоєння навчального матеріалу; уникати перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями; не створювати психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок.
2013/2014 навчальний рік особливий ще й тому, що ми готуємося і відзначаємо 200-річний ювілей великого, українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Слід подбати, щоб усі заходи  були сплановані й проведені цікаво та результативно, а перевагу бажано надавати туристичним поїздкам, заочним екскурсіям, відвідинам музеїв, літературних студій, віталень, зустрічам з письменниками. Особливої уваги вимагає Міжнародний мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка, метою якого є підтримка талановитої студентської та учнівської молоді.
Учителям української мови і літератури необхідно:
1) Піклуватися про особистісне професійне зростання, саморозвиток та підвищення власної фахової компетентності.
2)    Керуватися   новими    нормативними   документами,    сучасними
вимогами та рекомендаціями щодо викладання української мови і літератури.
3)       Використовувати   у   своїй   діяльності   прогресивні   підходи   та
інноваційні технології, методи, прийоми навчання та викладання української
мови і літератури.
4)  Створювати на уроках ситуації, які б дозволили учням проявляти
ініціативу, брати участь у проектній та груповій діяльності, працювати в
умовах альтернативи, вибору, неавторитарної  атмосфери навчання.

5)  Виховувати у школярів повагу до духовних скарбів українського народу, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції.