Міське методичне об'єднання вчителів української мови і літератури м. Марганця: Нормативна база

КУ «Марганецький міський методичний кабінет Марганецької міської ради»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ОБМЕЖУВАЛЬНИХ ПРОТИЕПІДЕМІЧНИХ ЗАХОДІВ.

Дистанційний освітній процес – це навчання учнів у мережі Інтернет: спілкування, співпраця, консультування, самостійна робота.

Навчання школярів з української мови та літератури під час призупинення освітнього процесу за технологією дистанційного навчання організовується відповідно до календарно-тематичного планування. Рекомендуємо під час підготовки до уроків надавати перевагу системі дистанційного навчання або таким хмарним сервісам, що дозволяють урізноманітнювати навчальну інформацію, а саме: мультимедійні презентації, електронні довідники, підручники, окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації), конструктори уроків, посилання на цікаві сайти вчителів, вікісторінки, вебсторінки блоги, вебсайти.

Модель дистанційного уроку може мати такі елементи:

1. Мотиваційний блок. Мотивація – необхідна складова дистанційного навчання, яка повинна підтримуватися впродовж усього процесу навчання.

2. Інструктивний блок (інструкції і методичні рекомендації).

3. Інформаційний блок (система інформаційного наповнення).

4. Контрольний блок (система тестування і контролю).

5. Комунікативний і консультативний блок (система інтерактивної взаємодії учасників дистанційного уроку з учителем і між собою).

Рекомендуємо використовувати різні навчальні платформи, зокрема:

▪ студія онлайн-освіти для школярів – EdEra;

▪ гейміфікована платформа для підготовки до ЗНО – iLearn;

▪ безкоштовна підготовка до ЗНО – Be smart;

▪ онлайн-курси для школярів, студентів і дорослих – Prometheus.

Пропонуємо створювати цікавий дидактичний матеріал до уроків, занять факультативів за допомогою технологій Web 2.0: хмари слів, онлайн-презентації; кросворди, інтелект карти; інтерактивні вправи та інші.

З метою застосування ігрових технологій доцільні завдання, розроблені за допомогою сервісу http://learningapps.org та 3D моделі: http://open-3d-viewer.googlecode.com/svn/trunk/web/index.html; фабрики кросвордів: http://puzzlecup.com/crossword-ru/.

Рекомендуємо вивчення програмового матеріалу за технологією дистанційного навчання здійснювати в таких формах:

– оприлюднення завдань відповідної теми з української мови та літератури для самостійної роботи учнів на сайті закладу освіти (можна у Viber групі для батьків);

– організація щоденного навчального онлайн-спілкування з учнями;

– розміщення в мережі Інтернет (на Google Диску) мультимедійних матеріалів (презентацій, відеороликів тощо), які допоможуть учневі у вивченні зазначеної вчителем теми;

– надання учням переліку інтернет-джерел, що сприятимуть засвоєнню програмового матеріалу (на каналі YouTube є відеоуроки за програмою з української мови для всіх класів).

Для організації навчання учнів під час карантину багато вчителів української мови та літератури використовують додаток Google Classroom, Zoom.

Ольга Михайлівна Литовченко, учитель української мови та літератури Миколаївської гімназії № 3 Миколаївської міської ради, учитель-методист, організовувала освітній процес таким чином:

1 крок. За допомогою додатка Google Classroom створила дистанційні класи: учителі навчилися розробляти уроки з інструкціями, додавати файли, презентації, відео, тестові завдання, учні навчилися надсилати виконані роботи, а також додаток дозволяє встановити зворотний зв’язок через коментарі й електронний журнал.

2 крок. За допомогою програми Zoom навчилися проводити дистанційні уроки, складати розклад, враховуючи уроки Всеукраїнської школи онлайн. На відео проведення уроку в 6 класі з теми «Узгодження числівників з іменниками».

Як альтернативна форма проведення уроків – прямі ефіри в Instagram (на відео проведення навчального диктанту для учнів 9 класу). https://drive.google.com/file/d/1xaJ1oqSWg4vVsH8dOaQGG3Ki0so8Ca62/view?usp=drivesdk

https://drive.google.com/file/d/1G8vQgloah5GGQGUMKOTmjB41DBahQ1yz/view?usp=drivesdk

https://drive.google.com/file/d/1dlpm41DoirSerAYqc_4iovKioLXdNDGI/view?usp=drivesdk

Світлана Адольфівна Кисленко, учитель української мови і літератури Виноградівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Баштанської районної ради, учитель-методист, використовувала Google Classroom та Google Форми для анкетування, опитування, тестування, а також миттєвого оцінювання з можливістю встановлення балів за правильні відповіді.

Педагог працювала з такими освітніми ресурсами: «Всеосвіта», «На Урок», YouTube, Всеукраїнська школа онлайн для 5–11 класів, Каталог електронних освітніх ресурсів.

Крім дистанційного, впроваджувала і модульне навчання, «навчання у співпраці» з використанням ІКТ та інтернет-технологій – електронна пошта, онлайн-бібліотеки, файли розсилок.

Під час роботи в умовах карантину використовувала асинхронне навчання. Перевага асинхронного дистанційного навчання полягає у тому, що його можна планувати, виходячи з наявних умов. Воно більш гнучке, адже в кожному класі є діти, яким для опрацювання та засвоєння навчального матеріалу потрібно більше часу. Отже, можна забезпечити диференційоване навчання.

Дарія Вячеславівна Лукьяненко, кандидат філологічних наук, доцент Миколаївського ОІППО, учитель Першої української гімназії імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради, для організації дистанційного навчання учнів використовувала віртуальний клас у Google Classroom.

У класі передбачено роботу онлайн (індивідуальну та групову), а також завдання для виконання в робочому зошиті. Контрольні роботи проведено у форматі онлайн-тестів з обмеженням у часі, наприклад, за допомогою ресурсу quizizz.com. Окремо варто зауважити про особливості створення тестів за допомогою Google Форми:

1) можливість продемонструвати правильні відповіді після надсилання форми;

2) миттєвий результат; водночас мінімальна оцінка за правильну відповідь – 1 бал, тобто для оцінювання тестів із вибором однієї правильної відповіді треба створювати додаткову шкалу переведення тестових балів у шкільну оцінку;

3) з-поміж недоліків визначено роботу з тестами відкритого типу, а саме: відповідь має збігатися з еталонною. Через це деякі тести доводиться перевіряти вручну. Контрольний диктант і контрольний переказ проведено за допомогою відеоконференції Zoom. Для виставлення максимально об’єктивної оцінки учні мали 5 хвилин після завершення уроку, щоб прикріпити фотозвіти у віртуальному класі. Це дозволило мінімізувати обговорення в учнівських чатах з метою виправлення помилок. Для зручності роботи інформацію у віртуальному класі поділено на теми, які в процесі навчання наповнено відповідними завданнями й матеріалами, що передбачали різні форми роботи. Наприклад до теми «Текст» додано інфографіки «Засоби міжфразового зв’язку», посилання на корисні відео в YouTube; завдання перетворити набір речень на текст, до якого запропоновано відеокоментар. Зручним форматом роботи є Google Документ, який у вебсервісі Google Classroom можна скопіювати для кожного учня; Google презентація, до якої кожен студент отримує доступ (для зручності можна призначити персональний слайд, написавши на ньому прізвище та ім’я учня).

Наприклад, з української літератури загальні відомості про роман «Чорна рада» школярі опрацьовували документ із пропущеними фрагментами, які необхідно заповнити під час читання твору. Улюбленим видом роботи стали вправи на сайті https://learningapps.org/ (готові, знайдені в інтернеті, а також авторські), наприклад, на встановлення послідовності подій у творі. Варто врахувати, що інтерактивні вправи можуть бути лише заохочувальним видом роботи, позаяк найчастіше їх виконують гуртом.

Для учнів, які не обмежуються теоретичним матеріалом підручника, створено тему «Корисні ресурси»: https://www.instagram.com/legkaua/ – Instagram акаунт «Легка українська. Освіта. Студія. Територія учнів»; https://www.youtube.com/channel/UCokkq8IciTwdX3cnfxsBhiQ – YouTube канал амбасадорки української Ольги Кулікової, а також її профіль в Instagram: https://www.instagram.com/ukr_ty/?igshid=6ajrefhhn382

https://slovotvir.org.ua/ – Майданчик для перекладів запозичених слів.

Добираючи корисні посилання, варто враховувати специфіку сприйняття інформації сучасними здобувачами освіти (максимум візуалізації, короткі відео), а також якість контенту. Передбачено й тему «Повторення», де учні мали виконувати завдання в зошиті, у Google Документі, у форматі коментарів.

У віртуальному класі Google Classroom зручно проводити й рефлексію. Для цього можна скористатися малюнком Google і запропонувати, наприклад, дерево й три яблука: червоне – нічого не зрозумів (-ла), жовте – більшість матеріалу зрозумів (-ла), але ще повернуся до теорії, зелене – усе зрозуміло, готовий (-а) виконувати завдання. Кожен одержує копію малюнка, на який прикріплює яблуко відповідно до інструкції.

Складання віршів напам’ять проведено у форматі відеопоезії.

Під час роботи в Google Classroom необхідно врахувати об’єм Google Диску, аби попередити заповнення завантаженими фото- та відеозвітами. Для приватного акаунта він становить 15 Гб; для корпоративних – без обмежень.

Наталя Анатоліївна Яценко, учитель Першої української гімназії імені Миколи Аркаса Миколаївської міської ради, використовувала синхронний та асинхронний режими взаємодії з учнями, різноманітні форми роботи.

Під час проведення уроку з теми «Життя й творчість, громадська й політична діяльність Володимира Винниченка. Винниченко – художник. Прозові й драматичні твори. Новела «Момент»” учитель використовувала сервіс відеозв’язку Zoom та демонструвала на загальний екран завдання, розроблені інтерактивним інструментом Thinglink, визначала час роботи із завданнями, результати перевірки навчальних досягнень здобувачів освіти за твором В. Винниченка http://volchvynia.blogspot.com/2020/03/blog-post.html. Учитель коротко читає основні тези лекції про життєвий та творчий шлях В. Винниченка, учні, використовуючи інструменти піднятої руки в Zoom, дають інформацію.

Автоматизований тест для контролю за прочитаним твором «Момент» (за бажанням учителя синхронно чи асинхронно) https://docs.google.com/forms/d/1tmpj3xtZ6yoZC60odIdyNLH-98TcOjUr4pLMRdFQsP0/edit. Обговорення завдання, що потребує розгорнутої, творчої відповіді (есе) за новелою В. Винниченка «Момент». Виконання його асинхронно як спільну роботу та розміщення за покликанням (віртуальна дошка Padlet): http://volchvynia.blogspot.com/2020/03/blog-post_24.html

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

для підготовки уроків української мови і літератури

1. Велика чи мала літера [Електронний ресурс]. – Режим доступу : velyka-chy-mala-litera.wikidot.com.

2. Мова – ДНК нації : освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання з української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukr-mova.in.ua.

3. Офіційний сайт української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ukrainskamova.com.

4. Сайт Олександра Авраменка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : xn--80aafnzkijm.xn--j1amh.

5. Словник української мови в 11 томах [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ukrlit.org/slovnyk/ slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh.

6. Словники України онлайн: український лінгвістичний портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://lcorp.ulif.org.ua.

7. Словотвір [Електронний ресурс]. – Режим доступу : slovotvir.org.ua.

8. Чиста мова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : chysta.uamodna.com.

9. Школа української мови Івана Ющука [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ushchuk.wordpress.com.

10. Б. Д. Антоненко-Давидович Як ми говоримо [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://yak-my-hovorymo.wikidot.com.

11. Soloveiko – безкоштовний онлайн-сервіс перевірки українських текстів на грамотність.

12. Відеоуроки з української мови та літератури за шкільною програмою на каналі YouTube.

13. Експрес-уроки О. Авраменка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ippo.kubg.edu.ua/ekspres-uroky.

14. Безкоштовні відеоуроки з української мови та літератури [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.pedrada.com.ua/news/3769-qqn-16-m6-15-06-2016-bezplatnvdeouroki-z-ukransko-movi-ta-lteraturi.

15. Фільми онлайн з української літератури відповідно до програми ЗНО

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://all4zno.net/filmi-online-z-

ukrainskoi-literaturi-zno.html.

16. Кінофільми, що допоможуть засвоїти шкільну програму з

української літератури [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://pedpresa.ua/161892-kino-dopomozhut-zasvoyity-

shkilnuprogramu-z-ukrayinskoyi-literatury.html.

17. Екранізовані твори з української літератури (за програмою

ЗНО) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://znoclub.com/mova-ta-literatura/883-ekranizovani-tvori-z-ukrajinskojiliteraturi-za-programoyu-zno.html.

Особливу увагу звертаю на групи у Facebook «Всеукраїнска школа онлайн», де ведеться розмова про ЛОКДАУН і правила навчання; «Освіта Дніпропетровщини: управління, освітній процес» - створена С. Малою - розкриваються питання: планування та особистісне зростання вчителя, переваги дистанційного навчання під час локдауну, квест-технології та перехід в онлайн, вебінари, конференції; «Філологи Дніпротеровщини» - тут розміщають актуальні оголошення, методичні поради, художні твори, дидактичний матеріал А. Сергієнко, М. Візінська, О. Шуба, Н. Дев’ятко, О. Жуковць, Г. Клочек та інші; «Зарубіжка», Історія та українська філологія для викладачів», Українська мова та література в школі онлайн», «Освітнє середовище НУШ», «Вчителі, Викладачі, Педагоги (ВВП української освіти), «Освіта Маргаця», «Марганецька центральна бібліотека» та «Міське методичне об’єднання вчителів української мови і літератури» - у вайбері, де вчителі міста діляться досвідом своєї роботи та колег.

Підготувала:

методист КУ «Марганецький міський методичний кабінет

Марганецької міської ради»

Н. Ткаченко

Додаток

до листа Міністерства освіти і науки України

від 11.08.2020 № 1/9-430

Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання

навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти

у 2020/2021 навчальному році

Організація освітньої діяльності у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-3 класах), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 (у 4-х класах); Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Виконання вимог зазначених державних стандартів є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти, який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.

БАЗОВА ТА ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Освітня галузь «Мови і літератури»

Українська мова

У 2020/2021 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими програмами:

у 5 – 9 класах за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 No 804;

у 10 ‒ 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 No 1407.

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликаннямhttps://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni programi

Звертаємо увагу, що в мовленнєвій лінії навчальної програми для 10- 11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання,

читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів

не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 5 – 9 класів

аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути

впродовж року приділяти однакову увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої

діяльності. Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в

європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально- пізнавальної діяльності учнів, учениць, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний

характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе: вільне і формальне

Вільне

формальне

Ознаки

невеликий обсяг

(7-10 речень);

довільна форма і стиль викладу зі

збереженням структурованості

тексту (вступ, основна частина,

висновок);

наявність позиції автора.

обсяг 120-200 слів

логічна організація структури:

наявність відповідних

компонентів (теза, аргументи,

приклади, оцінювальні судження,

висновок);

ґрунтовність викладу;

наявність позиції автора.

Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20 до 45 хвилин.

Види формального есе:

інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);критичне;

есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).

Вимоги до формального есе:

1. Обсяг – 1 – 2 сторінки тексту (120-200 слів).

2. Есе повинно сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.

3. Кожен абзац есе розкриває одну думку.

4. Необхідно писати стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має

нести лише інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції

автора.

5. Есе має відрізнятися чіткою композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе, як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до іншої, думка має розкриватися послідовно.

6. Есе повинно засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття, терміни, узагальнення, ідеї.

7. Есе має містити переконливе аргументування порушеної проблеми.

Структура есе

Есе складається з таких частин – вступ, основна частина, висновок.

Вступ – обґрунтування вибору теми есе.

Основна частина – теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій.

Висновок – узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.

Критерії оцінювання мовного та змістового оформлення есе

Критерії оцінювання змісту ессе	Бали	Критерії оцінювання мовного есе		Бали
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		Грамотність
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів		орфографічні, пунктуаційні,	лексичні, граматичні, стилістичні
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу.	1	13 і більше	9-10 балів і більше	1
Побудоване учнем (ученицею) висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення; теза не відповідає запропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він не є доречним.	2	12		2
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко.	3	11		3
Висловлення учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами; є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.	4	9-10		4
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково відповідає тезі, не пов’язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу, бракує стильової єдності.	5	7-8	7-8	5
За обсягом висловлення учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний; учень (учениця) наводить один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад; висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками за п’ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий, учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції.	6	4-6	7-8	6
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі є недоліки (до чотирьох): відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом, нелогічне розташування абзаців, переходи між ними не є вмотивованими; основна думка не аргументується	7	4	6	7
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; наводить один доречний аргумент; приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов’язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для бґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання	8	3	5	8
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу, що відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистісної позиції, належної її аргументації тощо	9	1+1 ( негруба)	4	9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й переконливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів	10	1	1	10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; вправно формулює тезу; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні й переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів.	11	1(негруба)	2	11
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу); висновок відповідає запропонованій темі й органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатствомслововживання та художньою цінністю.	12	-	1	12

Розподіл годин між розділами

Зазначаємо, шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між

розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів. Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови.

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з

українською мовою навчання. Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку». Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності

(усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої

діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 5 – 9 класах. Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку. Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять. Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос. Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя в залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, - (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя).

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 5-9 класах.

	5 кл.		6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
Усього годин	122		122		88		88		88
Години з РМ	24		23		22		16		19
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Фронтальні види контрольних робіт
Перевірка мовної теми	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	-	-	-	1	-	1	1	1	1	1
Правопис:
диктант	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:
діалог	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-
Усний переказ	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-
Усний твір	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1
Читання вголос	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт

10-11 класах

Рівень	Рівень стандарту		Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	І	ІІ	І	ІІ
Перевірка мовної теми	2	2	3	3
Письмо, ессе	2	3	1	1
переказ	-	-	1	1
твір	-	-	1	1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння: діалог	1	-	1	-
Усний переказ	1	-	1	-
Усний твір	-	1	-	1

У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо. Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять).

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку. Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 – 9 класи – по два зошити;

10 – 11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної.

Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки). В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki)

В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної форми навчання в період карантинних заходів у режимі онлайн і офлайн, учителям рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom, Moodle, Microsoft Teams тощо.Фронтальні та індивідуальні види контролю в умовах карантину проводяться з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти, учителя-філолога. Педагог на свій розсуд може визначати вид та зміст завдань. Необхідні рішення щодо організації освітнього процесу, зокрема з української мови, можуть прийматися рішенням методичних об’єднань учителів-філологів. Завдання оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 5–11 класів.

Українська література

У 2020/2021 навчальному році вивчення української літератури в 5 – 9

класах здійснюватиметься за навчальною програмою зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 No 804; у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 No 1407. Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, щовиділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомогивчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).

Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література,

образотворче мистецтво, музика тощо). Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо). Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно. Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.

У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів

літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 5–9 класах.

Класи	5		6			7		8			9
семестри	І	ІІ	І	ІІ		І	ІІ	І	ІІ		І	ІІ
Контрольні роботи в формі	2	3	3	3		3	3	3	3		3	3
Контрольного класного твору	-	1	1	1		1	1	1	1		1	1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2	2	2	2		2	2	2	2		2	2
Уроки розвитку мовлення* (у+п)	2	2	2	2		2	2	2	2		2	2
Уроки позакласного читання	2	2	2	2		2	2	2	2		2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5		4	5	4	5		4	5
Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11 класах.
семестри	І				ІІ		І			ІІ
рівні	стандарту						профільний
Контрольні роботи у формі:	3				3		4			4
Контрольного класного твору*;	1				1		1			1
Виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)	2				2		3			3
Уроки розвитку мовлення**	2 (у+п)				2 (у+п)		2 (у+п)			2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1				1		2			2
Перевірка зошитів	4				5		4			5

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, мінітворів

щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це

розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку

мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового.

Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за

усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як

поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української

літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість

виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. Оцінку за читання напам’ять творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

У 2018 році Україна вперше брала участь у програмі міжнародного

оцінювання учнів PISA, одним із аспектів якого є оцінка читацької грамотності учнів, а саме: здатність до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повcякденному житті.

За результатами проведеного дослідження показники українських учнів

виявилися дещо нижчими за середні показники учнів країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Детальна інформація про PISA розміщена на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти https://testportal.gov.ua/pisa

З метою формування читацької компетенції доцільним є використання в освітньому процесі інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси,мультимедіа, електронні книги й бібліотеки, аудіозаписи) і методів

викладання предметів мовно-літературного спрямування, що мотивують інтерес учнів до читання, засвоєння літературних творів, уміння вступати в діалоги, аргументувати свою думку. Також необхідно включати матеріали щодо різних методик активного читання. Вчитель має акцентувати увагу на

підвищення рівня читацької грамотності учнів, зокрема, формування здатності учня сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал.

Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki)

Українська мова в класах з навчанням мовою корінних народів,

національних меншин.

У 2020/2021 навчальному році вивчення української мови в 5-9 класах з

навчанням мовою відповідного корінного народу України, національних меншин здійснюватиметься за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства від 07.06.2017 No 804; у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 No 1407.

Програми розміщені на офіційному сайті МОН за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi

Зауважимо, що кількість годин, зазначених у програмі на вивчення української мови в основній школі розподілені так:

5 кл.	6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
3,5 (122 год, 10 год. – резерв для використання на розсуд учителя)	3,5 (122 год, 6 год. – резерв для використання на розсуд учителя)		2,5 (88 год, 3 год. – резерв для використання на розсуд учителя)		2 (70 год, 4 год–резерв для використання на розсуд учителя)		2 (70 год, 4 год–резерв для використання на на розсуд учителя)
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю	5 кл.		6 кл.		7 кл.		8 кл.		9 кл.
Перевірка мовної теми*	4	4	4	4	3	3	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
твір	-	1	-	1	-	1	1	1	1	1
Правопис: диктант**	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
аудіювання*	-	1	-	1	-	1	-	1	-	1
читання мовчки*	1	-	1 -		1 -		1 -		1 -
Контрольне списування	1	-	-				-		-

Фронтальні види контрольних робіт (10 –11класи)

(рівень стандарту).

Форми контролю	10 клас		11 клас
Форми контролю	І семестр	ІІ семестр	І семестр	ІІ семестр
Перевірка мовної теми*	2	2	2	2
Письмо: переказ	1	1	1	1
твір (есе)	1	-	1	-
Правопис: диктант**	1	1	1	1
аудіювання*	-	1	-	1
читання мовчки*	1	-	1	-

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю

кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт),

мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів

мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється в 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності (діалог, усний переказ, читання мовчки у І семестрі; усний твір, аудіювання і читання вголос у ІІ семестрі).

Основними видами письмових робіт з української мови є такі:

класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на

розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);

словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5

класі, 24 – у 6–8 класах, 36 – у 9–10 класах, 48 – в 11 класі);

навчальні диктанти, есе, твори й перекази;

самостійні роботи;

тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);

складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.

Оцінка за контрольний твір з української мови й переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у колонці на сторінці журналу «Твір», «Переказ» не роблять.

Оскільки за перекази і твори виставляється одна оцінка, то запис у

роботах учнів має бути таким:

3 – 2 : «10»

МО – 4 – 6 : «7» = 9 балів

Оцінюючи письмові роботи (перекази, твори), беруть до уваги наявність:

1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації (перша позиція);

2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція).

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додають кількість балів за мовне оформлення, а їхню суму ділять на 2. Якщо частка не є цілим числом, то її округлюють у бік більшого числа (на користь учня):

3 – 4 : «7»

МО – 3 – 5 : «8» = 8 балів

У процесі перевірки контрольних робіт учнів з української мови і літератури помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які не вивчалися, виправляються вчителем, але не враховуються. Проте помилки, що повторюються в переказі кілька разів (повторювані помилки), уважають однією помилкою; помилки на те саме правило (однотипні помилки), але в різних словах і різних реченнях, уважають різними помилками.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

5 – 9 класи – по два зошити;

10 – 11 класи – по одному зошиту. Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семеструі вважають поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної.

Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний навебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki).

Звертаємо також увагу, що електронні версії підручників з української

мови для 5-11 класів з навчанням мовами національних меншин закладів загальної середньої освіти розміщені в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua).

Методичні рекомендації

щодо реалізації науково-методичної проблеми

«Педагогічні стратегії розвитку самоефективної особистості в освітньому просторі Нової української школи»

у 2020-2021 навчальному році

Самореалізація особистості учня повинна проходити шляхом створення для нього оптимального освітнього середовища через викладання літератури як мистецтва слова, особистісне спілкування учителя з учнем, розроблення стратегії нової педагогічної етики, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, співробітництво. Ця етика стверджує не рольове, а особистісне спілкування учителя з учнем (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіри), зумовлює використання діалогу, як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думками, враженнями, моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

Виходячи з вищезазначеного, враховуючи дистанційну форму роботу з учнями на період карантину - основні методичні рекомендації вчителям української мови та літератури.

1. Домагатися особистісного професійного зростання, саморозвитку та підвищення власної фахової компетентності.

2. Створювати сприятливі умови для формування й розвитку інноваційних якостей особистості, активізувати мотиваційно-пізнавальну діяльність учнів завдяки застосуванню групових, діалогових, інтерактивних технологій.

3. Впроваджувати технології продуктивного навчання з метою стимулювання креативності учнів.

4. Оновлювати методичну систему вивчення української літератури та урізноманітнювати форми навчання шляхом використання сучасних інформаційних технологій, технологій дистанційного навчання.

5. Активізувати роботу з творчо обдарованими школярами.

6. Підвищувати виховний рівень сучасного уроку, його творчий потенціал.

7. Забезпечувати оптимальні можливості для розвитку критичного мислення учнів, формувати соціальну компетентність, пробуджувати через мистецтво слова національну свідомість.

8. Готувати випускників 11-х класів до зовнішнього тестування: використовувати для тематичного оцінювання різнорівневі завдання, які містять у собі програмові вимоги з української мови 5-11 класів.

9. Виховувати у школярів повагу до духовних скарбів українського народу, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

10. Проводити просвітницьку роботу щодо розвитку та функціонування державної мови.

Міське методичне об’єднання вчителів

української мови та літератури

Новий Державний стандарт
Освітня галузь “Мови і літератури”

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти уточнює мету вивчення даної галузі у порівнянні зі стандартом 2004 року: окрім того, що метою освітньої галузі “Мови і літератури” є формування «комунікативної та літературної компетентності» та її складових, як було зазначено в попередньому документі, він акцентує увагу на розвитку особистості учня, формуванні в нього мовленнєвої і читацької культури, … гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій, тобто підкреслюється також виховний та розвивальний потенціал цієї галузі.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного — українська література, світова література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Особлива увага вчительської громади до програми з української мови була прикута не випадково, оскільки державна мова посідає особливе місце серед навчальних дисциплін: вона є не лише предметом вивчення, а й способом засвоєння інших навчальних предметів. У проекті програми з української мови зміщено акценти: важливим є не сам процес здобування знань і формування умінь і навичок, а й вміння учнів застосовувати у практичній щоденній діяльності набуті знання.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента нового Держстандарту є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. (Змістовими лініями мовного компонента чинного Держстандарту 2004 р. є мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна (стратегічна).

Складовими літературного компонента нового Держстандарту є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії (Змістовими лініями літературного компонента чинного Держстандарту 2004 р є аксіологічна, літературознавча, культурологічна). Як бачимо, у новому стандарті доповнені змістові лінії літературного компонента: до його складових віднесено ще й компаративну лінію.

Варто відзначити нове:

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови. Вважаємо ці доповнення актуальними, перспективними: компаративний підхід до вивчення творів дає можливість вийти за межі локального прочитання твору, встановити взаємозв’язки між різними художніми творами, національними літературами, творами мистецтва, оригіналами, краще зрозуміти власну національну ідентичність, місце української літератури в діалозі культур. Оволодіння методами компаративного аналізу надає можливість більш поглибленого вивчення художніх творів, при цьому зростає інтерес учнів до їх вивчення, активізується читацька діяльність, реалізуються виховні завдання у процесі вивчення літератури.

У сучасній педагогіці здійснюється активний пошук та випробування різних форм і методів діяльності учнів. У координатах компетентнісно спрямованої освіти педагог має виступати не стільки джерелом знань та контролюючим суб’єктом, скільки організатором самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, їхнім консультантом і помічником..

Діяльнісний підхід ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Він вимагає спеціальних зусиль, спрямованих на відбір й організацію діяльності учня, на активізацію і переведення його в позицію суб’єкта пізнання, праці та спілкування, що в свою чергу, передбачає вироблення умінь обирати мету, планувати свою роботу, організовувати, виконувати, коригувати, контролювати її, аналізувати й оцінювати її результати. При розробці сценарію уроку доцільно окремо планувати діяльність вчителя і діяльність учнів (можливо утворивши для цього дві колонки). Учитель, плануючи власну діяльність, має переосмислити способи та методи передачі інформації, наповнення учнів знаннями: «трансляцію», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел на уроці потрібно замінити проектуванням власної організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. А при плануванні діяльності учнів важливим є детальне продумування, передусім, факторів впливу на мотиваційну сферу.

Орієнтація на досягнення компетентностей задає принципово іншу логіку організації загальної освіти, а саме логіку вирішення завдань і проблем, причому не тільки і не стільки індивідуального, скільки групового, парного, колективного характеру. Відповідно перед учителем, якщо він хоче в якості освітнього результату мати компетентність учнів, постає завдання не примушувати, а мотивувати їх до тієї чи іншої діяльності, формувати потребу у виконанні тих чи інших завдань, сприяти отриманню досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до знань і до процесу їх отримання.

Учителям слід звернути увагу ще на одну проблему. Адаптація освіти до потреб сучасного суспільства зумовлює пошук інноваційних методів отримання надійних оцінок навчальних досягнень. Учитель сьогодні повинен уміти конструювати нові педагогічні ситуації, нові завдання, спрямовані на використання узагальнених способів діяльності та створення учнями власних продуктів в освоєнні знань.

Отже, потрібно зауважити, що реалізація стандарту потребує змін у діяльності вчителя, виконання нових функцій у процесі професійно-педагогічної роботи в сучасній школі:

· функції сприяння навчанню учнів (створення умов для прояву самостійності, творчості, відповідальності учня в освітньому процесі та формування у нього мотивації безперервної освіти);

· функції проектування (проектування спільно з учнем індивідуального освітнього маршруту);

· управлінської функції (координації діяльності суб’єктів освітнього процесу).

Опанування цих та інших функцій, формування готовності вчителя до роботи в

умовах запровадження нового Державного стандарту – ці та інші завдання стоять наразі перед учительською спільнотою та методичними службами.

Міське методичне об'єднання вчителів української мови і літератури м. Марганця

Нормативна база

Немає коментарів:

Дописати коментар